Мы в соцсетях
Верховна Рада України нарешті поставила крапку в історичній земельній реформі. В умовах пандемії коронавірусу та світової економічної кризи депутати мобілізувалися й у ніч на 31 березня ухвалили відповідний закон. Він дозволяє українцям продавати і купувати землю сільськогосподарського призначення, але не одразу. Як пандемія вплинула на земельну реформу і що змінилось у фінальній редакції, дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.

Реформа VS коронавірус
Провести земельну реформу українська влада намагалася впродовж багатьох років. Однак безуспішно. Щороку мораторій на продаж сільгоспугідь подовжувався. Тим часом зняття цієї заборони є однією з умов співпраці України із західними партнерами: як Міжнародним валютним фондом, так і Євросоюзом.
Тож цілком логічно, що земельна реформа стала першочерговим завданням для нової влади. Перший крок було зроблено восени: депутати “Слуги народу” майже повністю підтримали законопроєкт про відкриття ринку землі у першому читанні і збиралися швидко його доопрацювати, щоб завершити справу.

Утім, процес розтягнувся на місяці. Після першого читання опозиція подала до законопроєкту понад чотири тисячі правок, які депутати почали розглядати у лютому. За оптимістичним прогнозом парламент зміг би дійти фінішу із земельним законом лише під кінець травня. Але пандемія коронавірусу внесла свої корективи.
На позачерговому засіданні в ніч на 31 березня Верховна Рада ухвалила фінальний законопроєкт. За ринок землі проголосували 259 народних обранців: 206 депутатів “Слуги народу”, 23 – “Європейської Солідарності”, 13 – “Голосу”, 12 – “Довіри” та 5 позафракційних нардепів.
За словами експертів, депутати консолідувалися, щоб розблокувати фінансову допомогу від МВФ й уникнути дефолту в країні.

Антикризові новинки закону
Зважаючи на глобальну економічну кризу, у фінальному варіанті закону з’явилися додаткові запобіжники. Вони, на думку нардепів, мають захистити українців від продажу землі за найнижчою ціною. По-перше, ринок землі запрацює майже на рік пізніше, ніж планувалося, – аж 1 липня 2021 року. По-друге, впродовж перших двох років не можна буде продавати державну землю сільськогосподарського призначення, в обігу будуть лише приватні паї. По-третє, дозволену концентрацію землі в одних руках на початку дії закону буде зменшено у 100 разів.

“Ми зменшили концентрацію для фізичних осіб до 100 гектарів. Для юридичних осіб – це другий етап, який запровадять із 2024 року, – буде до 10 тисяч (гектарів, – ред.). Тобто перший етап – для фізичних осіб, для українців – 100 гектарів на людину”, – прокоментував президент Володимир Зеленський.
Таким чином, лише з 1 січня 2024 року до ринку землі зможуть долучитися юридичні особи, і максимальний обсяг земель в одних руках зросте до 10 тисяч га. При цьому переважне право на купівлю ділянки матиме її орендар.

Крім українських громадян та компаній, купувати сільгоспділянки зможуть також територіальні громади та держава. Банки зможуть брати землю як заставу під кредити.

Додаткові обмеження і заборони
Окрім “антикризових” поправок, закон містить низку інших норм, які мають захистити продавців землі та національні інтереси держави. Зокрема, документ передбачає лише безготівковий розрахунок за операції купівлі-продажу. При цьому встановлюється мінімальна ціна на землю: до 2030 року вона не може бути нижчою за нормативну грошову оцінку. На думку експертів, такі вимоги допоможуть вивести з тіні операції з землею.

Найбільш дискусійне питання – продаж землі іноземцям – відповідно до за-кону буде винесено на все-український референдум. Очільник партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко вважає, що референдум щодо продажу землі іноземцям може відбутися вже до кінця цього року. Відповідний проєкт уже розроблено.
“Коли ми повернемося до нормальної роботи, спочатку зареєструємо закон “Про референдум”, а потім, сподіваюся, що до наступного року ми зможемо отримати предметні відповіді від народу”, – зазначив Корнієнко.

Незалежно від результатів референдуму ухвалений закон забороняє іноземцям купувати землю у 50 км при-кордонній зоні. Також українську землю не зможуть придбати росіяни та компанії, власниками яких є росіяни чи власників яких неможливо визначити.

Варто зауважити, що закон про ринок землі – не єдиний документ, який запускає земельну реформу. Для повноцінного старту у липні 2021 році потрібно ухвалити ще низку додаткових документів. Але на це у депутатів ще достатньо часу.
Публiкацiя:  Наталія Кістріна
Автор:
Центр громадського моніторингу та контролю.
Коментарі: