Мы в соцсетях
У районній газеті за 9 липня цього року була публікація “У нас не дорога, а просто напрямок. Де вихід?” про жалюгідний стан дороги з твердим покриттям, яка з’єднує село Олександрівка з селом Добропасове (Червоний Лиман), і дороги в самому Добропасовому.
Нещодавно до редакції знову звернулися ініціативні жителі села Добропасове (вони себе іменують “лиманці”) й знову порушили питання щодо ремонту цих доріг, разом з тим розповівши, що вже було зроблено за чотири місяці, тобто після виходу першої статті.


Мабуть, слід нагадати, що автомобільна дорога загального користування місцевого значення С041407 Олександрівка – Добропасове знаходиться на балансі департаменту ЖКГ та будівництва Дніпропетровської облдержадміністрації з 27.12.2017 року. Ремонти та утримання таких шляхів фінансуються за рахунок коштів Дорожнього фонду, який запрацював на початку 2018 року. У тому ж таки 2018-му автомобільну дорогу С041407 було внесено до плану проведення ремонтних робіт, але в зв’язку з відсутністю коштів ремонт не зробили. Відповідно його проведення перенесли на 2019 рік. Однак уже можна зрозуміти, що і в 2019-му, який добігає до кінця, ремонту чекати не варто.

Що ж у такій ситуації робити лиманцям, куди бігти, до кого звертатися?! А, найголовніше, як їздити до райцентру, возити дітей у садочки, школи? Звісно, публікація в районній газеті проблеми не вирішить, та як відомо, і вода камінь точить. Тож до редакції завітала ціла “делегація” ініціативних представників Добропасового. Відразу видно, що це – люди небайдужі, їм болять проблеми рідного села.

– Ми не хочемо скаржитися, когось звинувачувати чи лаятися, але це вже просто крик душі. Хочу наголосити, що в нашому селі живуть працьовиті люди, які не чекають манни небесної, а трудяться і намагаються полегшити існування й собі, й іншим. Якщо у селі виникають проблеми, то зазвичай лиманці намагаються їх вирішувати власними силами, ні на кого не сподіваючись.

Небайдужі сільчани відремонтували місток через річку Вовча по дорозі на Коломійці, постійно зариблюють річку в наших краях, борються з браконьєрами, взимку розчищають сніг. Та це ж не може тривати вічно! А зробити капітальний ремонт дороги самотужки ми не в змозі. Тому впродовж останніх п’яти років пишемо листи, звернення в органи влади, дзвонимо на “Урядову гарячу лінію” і просимо допомоги, – розповідає житель Добропасового Олександр Тимощенко.

– У моє тепличне господарство, яке, до речі, в сезон сплачує немалі податки до бюджету й забезпечує робочими місцями поровчан, приїздять представники інших держав. Стає так соромно, коли доводиться везти людей посадками, бо дорогою по селу вже не проїдеш. І зараз, коли я знову запрошую гостей, вони відмовляються від таких гостин саме через дороги, точніше, через їх відсутність. То хіба можна в цих умовах говорити про якийсь розвиток? Люди починають масово залишати село, продають хати.., – долучається до розмови Геннадій Бараннік.

Погоджуюся зі своїми співрозмовниками, адже в Добропасовому буваю часто, там живуть батьки мого чоловіка. Дійсно, дороги туди вже майже немає, хоча й не можна сказати, що це виняток. Такі дороги, як правило, скрізь в Україні. Тож у теплу пору року їздимо грунтовкою через ліс і посадки (дожилися!). Але ж лиманці справедливо обурюються, адже в кожному дворі мають не по одному автомобілю, купують пальне, з кожної літри якого йде відрахування в Державний дорожній фонд. А куди діваються акумульовані там кошти нам, простим смертним, невідомо (читайте “їх крадуть”).

– Так, листи пишемо, скаржимося, але ями як були, так і залишаються проблемою. Тому треба було щось вирішувати. Якось ми дізналися, що в Андріївському старостинському окрузі зробили капітальний ремонт дороги до села Андріївка. Нам спало на думку “випросити” в андріївців той “беушний” верхній шар асфальту, який зняли ремонтники, вкладаючи новий. Ми звернулися з проханням до виконуючої обов’язки старости Олександрівського старостинського округу Н.Ф. Мормуль посприяти в цьому питанні. Наше прохання було вирішено позитивно. Тоді й закипіла робота. Тим зрізом асфальту ми й засипали ями на дорозі від Покровського лісництва й до села, по самому селу і до містка по дорозі на Коломійці, – поділився лиманець Костянтин Головко.




Ремонт дороги власними силами.

До такого своєрідного ремонту дороги долучилося багато сімей лиманців (назвати всіх неможливо, зокрема це родини Близнюків, Розумів, Безуглих), трудилися не покладаючи рук чотири дні, у вихідні й після роботи. Кошти на пальне, транспорт виділили Олександр Романець, Геннадій Бараннік, Олександр Колодій, Сергій Нікітюк, Віталій Климчук, Артем Загорулько.

Звичайно, це лише тимчасовий вихід із ситуації, і такий “ямковий ремонт” довго не протримається. Вже на наступний навчальний рік шкільний автобус до села не дістанеться, а діти не матимуть змоги навчатися у школі (це у 21-му столітті!).

Цією проблемою продовжують займатися жителі села, направляючи колективні листи на адресу Покровського селищного голови, голів райдержадміністрації, районної ради, Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Дніпропетровської обласної ради. Та віз і нині там. Хоча й сільчани ще сподіваються, що при затвердженні обласного бюджету на 2020 рік кошти на ремонт дороги таки буде закладено.

– Ми вже маємо навіть кілька офіційних відповідей на наші звернення. Зокрема процитую лист департаменту ЖКГ Дніпропетровської ОДА: “Автомобільна дорога загального користування місцевого значення С041407 Олександрівка – Добропасове потребує капітального ремонту, але, на жаль, фінансовим планом у 2019 році не передбачено виконання даного виду виду робіт. Для забезпечення безперебійного та безпечного руху автотранспорту на вказаній автодорозі департаментом буде внесено виконання ремонту даної дороги до попереднього плану заходів з ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення на 2020 рік за наявності відповідного фінансування”, – розповів житель села Добропасове, депутат Покровської селищної ради Валерій Журба.

Ключова фраза – “за наявності відповідного фінансування”. Чомусь здається, що й у 2020-му коштів на ремонт дороги знову не буде. Так і “годуватимуть” бідних людей відписками та відмовками.

– Чесно кажучи, переваг від децентралізації ми не помітили: нам однаково, що в Олександрівській сільраді жили, що в об’єднаній громаді. Єдине, що болить, – зруйнували, знищили все, що могли. Були ж у нас і початкова школа, і клуб... Ось, приміром, чому зробили вуличне освітлення лише в одній частині села. А в іншій не люди живуть? Чи їм не треба? Також ми б хотіли встановити в селі дитячий майданчик. Згодні на будь-які умови, готові самі зайнятися встановленням, дайте лише обладнання, бо малечі в селі багато. Крім того, викликає занепокоєння аварійний стан автобусних зупинок, на яких діти чекають шкільного автобуса. Не дай Боже, обваляться плити – буде горе, – зауважили наостанок лиманці.

Сумно... Сумно стає від реалій сьогодення. Хочеться вірити, що життєво важливі проблеми лиманців, як і всіх українців, буде вирішено в найближчому майбутньому. Можливо, наші діти чи хоча б онуки застануть ці часи. А ще сумно від того, що в нас вистачає ініціативних, небайдужих людей, готових працювати на благо та розвиток України, але вони не знаходять підтримки ні від місцевої влади, ні з боку держави. А самотужки чогось добитися досить складно.

Замість післямови.

Поки матеріал готували до друку, лиманці надали редакції копії останніх колективних листів, направлених в обласну державну адміністрацію і обласну раду, належним чином зареєстровані. У цих листах іде мова зокрема про таке: “Якщо дорога з твердим покриття С041407 Олександрівка – Добропасове протяжністю 6,890 км не буде капітально відремонтована в 2020 році, то жителі села будуть вдаватися до таких заходів, як мирні протести під стінами ОДА, Кабінету міністрів України, Офісу президента, перекриття доріг із запрошенням засобів масової інформації, звернення до суду, а за потреби – до Європеського суду з прав людини”. Тож будемо слідкувати, як розвиватимуться події далі.
Публiкацiя:  Леся Бабкіна
Автор:
Наталія КІСТРІНА.
Коментарі: