Мы в соцсетях

1 квітня стартував другий етап медреформи: що змінилося?

Поделиться в Фейсбуке Рассказать Вконтакте Написать в Твиттер
  • 6-04-2020, 11:32
1 квітня 2020 року в Україні стартував другий етап медреформи. Заклади охорони здоров’я, які надають спеціалізовану чи вузькоспеціалізовану медичну допомогу, тепер також працюватимуть за принципом “гроші за пацієнтом”, як і перша ланка. Також має запрацювати програма медичних гарантій – це перелік послуг, які держава гарантує пацієнту безкоштовно. Чи готова все ж таки Україна до цих змін? Чи не буде знову перенесення термінів, але тепер уже через коронавірус? І що зміниться для звичайного пацієнта?

Лікар – це ваш вибір
До вузьких спеціалістів вас має направити сімейний лікар, педіатр чи терапевт, з яким ви підписали декларацію. Саме за його направленням вас зможуть прийняти в лікарні, яка уклала договір з НСЗУ. Інакше за консультацію треба буде офіційно заплатити. Вузького спеціаліста ви обираєте самостійно, без прив’язки до міста чи району. Без направлення від лікаря безкоштовно по екстрену медичну допомогу можна буде звернутися лише до акушера-гінеколога, стоматолога, педіатра, психіатра та нарколога.

Чіткий перелік безкоштовних досліджень

Раніше пацієнт знав, що українська медицина безкоштовна, але, кажуть, так було у більшості випадків лише на папері. Зазвичай пацієнти скаржилися, що треба було десь заплатити за аналізи, купити плівку на рентген або заплатити внесок. Тепер існує програма медичних гарантій, яка складається з 27 пакетів. Сюди ввійшли хірургічні операції, пологи, допомога при гострому інфаркті міокарда, мозковому інсульті, лікування туберкульозу тощо.
Кожна послуга має фіксовану ціну, яку сплачує не пацієнт, а НСЗУ. Якщо раптом у лікарні від вас вимагатимуть гроші або нададуть перелік, що треба купити, за ті послуги, які є безкоштовними, то можна телефонувати на “гарячу лінію” 1677.

Безкоштовними для пацієнта, що фінансує НСЗУ, мають стати обстеження дорослих для раннього виявлення онкозахворювань, діагностика та хіміотерапія для дітей і дорослих, діагностика та радіотерапія для дітей і дорослих, екстракорпоральний гемодіаліз, пологи та медична допомога новонародженим у складних неонатальних випадках. До переліку безкоштовних також входить лікування туберкульозу, діагностика, лікування та супровід людей, які живуть із ВІЛ. Передбачається, що паліативну та мобільну паліативну допомогу для дітей і дорослих також будуть проводити коштом держави.

А ось із власної кишені пацієнти заплатять, якщо захочуть покращення умов свого перебування у стаціонарі – окрема палата чи особливе харчування. Також пацієнт сам сплачуватиме за щеплення, які не входять до національного календаря.

“Швидкі” стають швидшими
Викликати “Швидку медичну допомогу” ви можете, навіть, якщо у вас немає декларації. Просто треба зателефонувати 103. Вам не мають відмовити в допомозі. Але нарешті вирішено проблему неупорядкованих маршрутів завдяки аналітичній системі “Централь-103”. Завдяки їй диспетчери зможуть швидше скоординувати “швидкі”, куди везти пацієнта.

Лікарні змінюються

До реформи вторинної ланки приєднуються лікарні, які підписали договір з Національною службою здоров’я. Для цього вони повинні перетворитися на комунальні некомерційні підприємства, поставити комп’ютери й медичну інформаційну систему для під’єднання до національної системи електронного здоров’я eHealth.
“Ми працюємо із закладами через прямі угоди. Раніше заклад отримував кошти в межах субвенції. Вона розподілялася на облраду чи місцеву владу, останні видавали її лікарням, а лікарні в залежності від кількості ліжко-місць та персоналу вже отримували кошти. Зараз це прямий договір і фінансування залежить від того, які види послуг надає лікарня і скільки саме цей заклад може їх надати. Нині якщо лікарня більш потужна, має необхідне обладнання, що відповідає нашим вимогам, і фахівці, які там працюють, то вона законтрактована на більшу кількість пакетів-послуг”, – каже керівник департаменту комунікацій Національної служби здоров’я Тетяна Бойко.

Електронні системи
Лікарні переходять на єдину електронну систему скерування та медичну карту. Тепер неважливо, в якому закладі ви отримали направлення чи в яких спеціалістів вже були. Лікар, до якого ви приходите на консультацію, за кодом зможе отримати всю необхідну інформацію щодо вашого діагнозу.
Також єдина електронна система працює і в НСЗУ, а саме електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ), що дозволяє в реальному часі дивитися потреби кожної лікарні.

Чи вніс коронавірус свої корективи?
Планувалося, що фінансування лікарень розпочнеться за системою: 60% передплата із загального бюджету та 40% саме за пакет-послуги. Проте через епідемію зараз НСЗУ виступає з ініціативою сплачувати 100% передплати, а на запланований режим переходити з третього кварталу.
“На період пандемії з резервів НСЗУ виділило додаткові 905 мільйонів гривень на підтримку малопотужних лікарень. Тому що їм буде важкувато перелаштуватися. Ці кошти було розподілено між областями, щоб на рівні регіонів влада приймала вже рішення, на що будуть іти ці гроші”, – пояснює Тетяна Бойко.
Публiкацiя:  Наталія Кістріна
Автор:
Із сайта “Радіо Свобода”.
Коментарі: