Мы в соцсетях
Минулої суботи, рівно через місяць після створення та офіційної реєстрації ГО “Координаційна Рада з питань розвитку козацтва Січеславщини”, представники Покровського районного осередку ГО “Міжнародний союз козаків “Запорозька Січ” взяли участь у Козацькому Колі, що відбулося в Дніпрі.

В останні роки на наших теренах чомусь стали дорікати козакам Покровського РО МСК “Запорозька Січ”, який очолює Микола Никипілий і до складу якого входять прихильники відродження справжнього звичаєвого козацтва не тільки з Покровщини, а й із Дніпра та Запоріжжя, за тісну співпрацю з козацтвом того самого Запоріжжя. Але так уже вийшло, що саме в цьому місті, де поважають, бережуть і відновлюють традиції зруйнованої російським царатом Запорізької Січі, при обласній держадміністрації було створено першу в Україні дієву Координаційну раду з розвитку козацтва. До неї й хилилися патріотично налаштовані покровчани.

Верховний отаман міжнародної фундації “Запорозький звичаєвий козацький лицарський Орден” Дмитро Сухінін та керівництво МСК “Запорозька Січ” і посприяли січеславцям у створенні власної Координаційної ради на Дніпропетровщині. Місяць тому її занесено в Держреєстр як громадську організацію, а її отаманом обрано члена Покровського РО МСК “Запорозька Січ”, ветерана АТО/ООС, керівника ГО “Всеукраїнське об’єднання “Вільні козаки” Миколу Григоряка.

На Козацькому Колі, що відбулося в день весняного Святого Миколая і в якому взяли участь отамани, берегині, учасники козацьких організацій та гості, було підсумовано перший місяць роботи Координаційної Ради. І варто зауважити, що ця робота (відстояння патріотичного козацького руху, боротьба з негативними явищами в суспільстві, інформаційна війна проти окупантів, виховання молоді тощо) помітно активізувалася. Саме про це доповів Микола Григоряк після святкової літургії, яку здійснив настоятель церкви, протоієрей Михайло (Стіньо), біля храму ПЦУ, що зводиться на честь святого апостола Андрія Первозванного на Набережній Перемоги. Микола Григоряк же і вручив універсали козакам про входження до складу Координаційної ради.

З повідомленням про діяльність козаків Покровського РО МСК “Запорозька Січ” у роки сучасної російсько-української війни виступив отаман Микола Никипілий. Зокрема він наголосив на тому, що козаки осередку протягом багатьох років вивчають, зберігають і розповсюджують православні оберегові традиції. Ще у 2007-2008 роках разом з іншими козаками Покровщини вони взяли активну участь у встановленні хреста видатному полководцю, кошовому отаману Івану Сірку, пам’ятного каменя з написом та в спорудженні каплички на місці звитяжних перемог предків-козаків у боротьбі проти загарбників земель українських. Адже одна з таких значущих перемог відбулася саме на березі Вовчої – на в’їзді в село Олександрівку перед Покровським з боку Запоріжжя. А мікрорайон селища Покровського, що через річку від Олександрівки, досі називають люди Сірківкою. Саме там, біля каплички та хреста проходить чимало патріотичних заходів. До того ж, уже п’ятий рік поспіль з ініціативи М.М. Никипілого в Покровському засновано свято – День пам’яті І.Д. Сірка, на яке приїжджають козаки з різних куточків України (бувало, навіть представники аж 17-ти козацьких організацій з’їжджалися).



Виступає Микола Никипілий.


Роботи чимало, хоч її майже ніхто й не помічає. А буває, дехто й насміхається, мовляв, старше покоління грається. І практично ніхто не згадує, що на початку літа 2014 року, коли нашому району реально загрожувало захоплення території сепаратистами, отаман саме цього козацького осередку зініціював чергування козаків на залізничному мосту через річку Вовчу (напрямок Дніпро – Маріуполь), згуртував їх допомагати органам влади й територіальної оборони на облаштуванні блокпосту в Покровському районі, організував консультації з самооборони для козаків з Гуляйпілля, налаштував співпрацю і з ними, і з побратимами з с. Федорівка та м. Пологи, координував козацьку волонтерську роботу, надаючи всебічну допомогу (матеріалами, продовольством, водою, засобами гігієни, теплим одягом) військовим ЗСУ, що базувалися в с. Грушеве Покровського району...

А ще були і є військо-во-патріотичні заходи для школярів та учнів ВПУ № 75, організація відпочинкових походів для воїнів АТО/ООС, участь у культурно-спортивних заходах, козацьких регатах, відстоянні права України на власну православну церкву і зустрічах з патріархом Філаретом та владикою Симеоном.

З метою згуртування в умовах неоголошеної війни з Росією наприкінці того ж таки надважкого 2014 року козаки Покровського осередку зустрілися з отаманами козацьких організацій м. Дніпро Олександром Кошаріним та Сергієм Гаріним і обговорили питання співпраці, після чого ці організації ввійшли до складу Покровського РО МСК “Запорозька Січ”. Так і співпрацюють досі.
Беручи за приклад відвагу козаків минулого, сучасні українські козаки не стоять осторонь у питаннях оборони України в гібридній війні з бандитсько-терористичними збройними угрупуваннями та російськими військами на Донбасі. Після того, як сепаратистсько налаштованих зайд відтіснили з території Покровського району, козаки продовжували працювати в операціях “Дозор”, “Перехоплення”, “Волонтер”, а також в операції “Лісоруб”.

Козак Юрковець допомагав ремонтувати військову техніку різних частин ЗСУ і добровільних формувань, козаки Олександр Горб і Руслан Бацвін – забезпечували добробати, що дислокувалися у Великомихайлівці, харчовими продуктами, всі разом – підсобляли бійцям-козакам 532-го окремого ремонтно-відновлювального полку ЗСУ харчами, технікою, комп’ютерами. Протягом 2016-2017 років наші козаки постійно доставляли в зону АТО (м. Маріуполь) необхідні для бійців речі, відвідували підрозділи ЗСУ на лінії розмежування, спільно з козаками Дніпра та Запоріжжя допомагали медикам у військовому шпиталі.

А козачки Валентина Процан і Людмила Федоренко спільно з волонтерською групою покровчан “Патріоти України” протягом усіх років війни на Донбасі відвідують бійців 25-ї, 35-ї, 93-ї, 92-ї та інших бригад ЗСУ безпосередньо на фронті. Часто ризикуючи власними життями, вони в складі волонтерських груп доставляли й доставляють на передову не тільки харчові продукти, одяг, дитячі листи й обереги, а й будівельні матеріали, необхідні інструменти, відремонтовану військову техніку.

У різних підрозділах, які відстоюють недоторканність нашої території і обороняють її від окупації на східних рубежах, також чимало козаків Покровського осередку, в тому числі: М.М. Григоряк, А.М. Кулинич, В.Є. Нещерет, О.В. Кузнєцов, Я.М. Колісник, В. Дорошенко, М. Цебелко, В. Колісник, В.М. Безуглий, В.Д. Кривицький, С.В. Басараб, М.І. Стратій, О.П. Сохач, начальник штабу Р.Ю. Магденко, командир полку С.В. Бондаренко. Більшість із них воювати пішли добровольцями. Восьмеро згодом демобілізувалися, старший лейтенант ЗСУ Валерій Нещерет, воїни Олег Кузнєцов, Ярослав Колісник і Микола Григоряк та інші продовжували захищати інтереси й землі України в зоні ООС зі зброєю в руках, тепер деякі з них також повернулися додому, поступившись місцем в обороні іншим колегам по зброї. А козаки-земляки й далі регулярно надають волонтерську допомогу їм особисто та підрозділам, у складі яких вони перебувають на передовій.

Та багато про що можна розказати. Наприклад, про участь у засіданнях Великої Ради отаманів України, що проходять у Києві та Запоріжжі, про роботу в оргкомітеті I, II та III Міжнародних Конгресів козаків, про звітування перед керівництвом району та Покровської селищної ради, про розробку першої на наших теренах (і не тільки!) Програми розвитку козацтва та підтримки козацького руху на Покровщині, про берегинь осередку Валентину Процан (волонтерку), Валентину Чепурко (фельдшерку-поетесу), Ок-сану Артеменко (медсестру військового шпиталю)...

Про все це слухали учасники Козацького Кола в Дніпрі, на якому також виступили з інформаціями та пропозиціями перший командир козацького батальйону “Січеслав”, полковник МВС у відставці, учасник АТО Олег Борщевич, військовий лікар Олександр Кошарін, відомий правозахисник Петро Бойчук, громадська діячка, співзасновниця навчального центру “Кодацька Січ” Христина Головачова, генеральний суддя МСК “Запорозька Січ” Павло Білан, голова Всеукраїнського козацького спортивного Клубу ім. гетьмана Мазепи Іван Нонка, військовий історик Дмитро Сухінін та інші.

Того ж дня патріотичне козацтво Дніпропетровщини поповнилося новими членами організації, берегинею та малим джурою. З благословення отця Михайла церемонію звичаєвої посвяти провів Микола Никипілий. Покровський полк, який очолює цей отаман, поповнився трьома козаками з шахтарського містечка Першотравенськ.







Це їх приймали в козаки!


До речі, захід проходив не тільки під стінами майбутнього храму ПЦУ, а й під прапором Покровської РО МСК “Запорозька Січ”, власноруч вишитим нашою землячкою – майстринею Людмилою Боярчук.



Прапор осередку.


Ось так і твориться історія. Все буде добре! Тим паче, досі керівництво проукраїнського козацького руху із Запоріжжя (Дмитро Сухінін, Ілля Лапін) регулярно проводило на Покровщині козацькі зустрічі та збори, в т. ч. із навчальними військовими стрільбами. А тепер маємо й у Дніпрі Координаційну Раду, до складу якої ввійшов отаман М.М. Никипілий і яка після участі в IV Конгресі світового козацтва запрацювала з особливим натхненням і вірою в майбутнє України.


На головній світлині: учасники Козацького Кола.
Публiкацiя:  Наталія Кістріна
Автор:
Людмила ФЕДОРЕНКО.
Коментарі: