Мы в соцсетях

ЮВІЛЕЙ. “Золоте” свято Покровського музею

Поделиться в Фейсбуке Рассказать Вконтакте Написать в Твиттер
  • 29-11-2019, 08:57
У тісній дружній атмосфері – в колі однодумців, котрі дбають про збереження історії та пам’яті про минуле нашого краю, КЗК “Покровський історико-краєзнавчий музей” Покровської селищної ради відзначив свій 50-річний ювілей.


На зустріч з нагоди “золотого” свята закладу зійшлися місцеві краєзнавці, волонтери, ветерани сучасних воєн, артисти, працівники бібліотек, колеги “по музейному цеху”, представники влади, а також з міста-тезки Покровськ (колишній Красноармійськ) приїхали поетеса, член творчого об’єднання “Суцвіття” і Всеукраїнської творчої спілки “Конгрес літераторів України” Любов Чорна, старший викладач кафедри історії та права Донецького національного технічного університету Микола Яцюк, лікар-стоматолог, член наукового історико-краєзнавчого об’єднання “Спадщина”, краєзнавець і меценат Валерій Кордюков.

Директор музею Тетяна Перерва провела учасників свята не лише залами та будівлями закладу, а й нагадала про сам факт його створення.

– Пам’ятною датою для покровчан, організаторів і творців музею, та для всіх, хто цікавиться історичним минулим, стало, безперечно, 22 листопада 1969 року, – наголошувала вона. – Бо саме в цей день у присутності великої кількості місцевих мешканців та гостей селища було перерізано стрічку – як символ відкриття, як символ старту на життєвій дистанції Покровського районного історико-краєзнавчого музею.

То була справді значна подія для нашого краю, водночас і перемога, і нагорода його творцям за величезний обсяг роботи й турботи.

В першу чергу, це стосується О.М. Дерімової, яка і виносила-виплекала цю ідею, і втілила її в життя, яка потім віддавала музею весь свій час, сили, кипучу енергію, яка незмінно керувала музеєм від початку його створення і до останніх своїх днів. Заснувавши музей, Олена Михайлівна, можна сказати, зберегла нам нашу ж пам’ять, а сам музей, що протягом багатьох років ще й мав звання народного, став своєрідним пам’ятником її власному життю.

Гідними продовжувачами справи цієї неординарної жінки були ті завідуючі, котрі керували роботою музею в наступні роки: А.Я. Андрющенко, В.П. Сердюк та їхні старанні й відповідальні помічники, хранителі музейних фондів О.В. Оніщенко та Б.В. Авдіюк.

ЮВІЛЕЙ. “Золоте” свято Покровського музею
Подяка - Богдану АВДІЮКУ.


Слово має Валерій КОРДЮКОВ.


Серед гостей у центрі Любов ЧОРНА.

Варто зауважити, що музей – не застигла субстанція, бо в ньому відтворені різні періоди життя суспільства. До того ж, музейні експозиції періодично збагачують, реставрують, доповнюють новими експонатами, а центральний, виставково-презентаційний зал взагалі перебуває в оновлювальному рухові постійно.

Вітаючи присутніх із 50-річним ювілеєм музею, виконуюча обов’язки голови райдержадміністрації Л.О. Давиденко, голова районної ради О.М. Василенко та начальник відділу культури, туризму, національностей і релігій Покровської РДА Н.О. Разгулова говорили про те, що справа, яку роблять музейники – надзвичайна і дуже копітка, до неї долучаються лише небайдужі люди, ентузіасти, ті, які живуть історією й донесенням її до сердець. Представники влади вручили Вітальний лист музейникам, подяки і подарунки – особисто Т.В. Перерві та зберігачу фондів С.В. Третинку.


Вітальне слово від Олександра ВАСИЛЕНКА.

Від імені селищного голови С.А. Спажевої й місцевого депутатського корпусу ювілярів поздоровила начальник соціально-гуманітарного відділу виконкому Покровської селищної ради Т.Ф. Колісник, яка, крім усього, назвала працівників музею активними помічниками в створенні проєктів на здобуття грантів та у встановленні рекордів громадою.

А голова районної профспілки працівників культури, бібліограф Покровської бібліотеки Л.В. Таращук назвала музейних працівників та їхніх безкорисливих добровільних помічників ще й альтруїстами, котрі заслуговують не просто на слова подяки, а й на реальну матеріальну підтримку – хоча б заради того, щоб нарешті капітально відремонтувати музей і зробити його теплим.

...Чимало людей виступали того дня з теплими привітальними словами. Чимало подарунків надарували, кожен з яких (будь-то власноруч виготовлена в стилі “покровського барокко” жертовна шкатулка, акапельно виконана пісня чи відеофільм про створення музею, авторська книжка чи весела мелодія на гармоні) сприймався по-особливому.

Виступи учасників художньої самодіяльності Покровського центру дозвілля та Олександрівського СБК, гармоністів Антона Сердюка, Станіслава Дудлі, Віктора Галчанського сприймалися “на ура”, а подаровані речі – поповнили скарбничку матеріальних ресурсів музею, як колись – експонати Побєдянського музею, як не так давно – власні речі воїнів АТО/ООС.


Ювілярів вітають піснею.


Музичні подарунки від Віктора ГАЛЧАНСЬКОГО, Антона СЕРДЮКА, Станіслава ДУДЛІ.

Віддячили навзаєм своїм постійним добровільним помічникам і працівники музею. Зокрема подяки за волонтерську підтримку закладу Тетяна Перерва та Сергій Третинко вручили ветеранам Афганської війни Олександру Кривошею, Володимиру Каширіну, Богдану Авдіюку, ветерану МВС, колишньому слідчому Вадиму Терещенку, координатору волонтерської роботи на Покровщині Валентині Процан, майстрині-вишивальниці Людмилі Боярчук.


Людмила БОЯРЧУК.

Учасники зустрічі говорили не тільки про піввіковий ювілей музею. Бо час іде, а то й летить, не встигаєш оглядатися, а музей – живе. Бо він – це те зібрання давніх речей і предметів, що допомагає глибшому пізнанню минулого, це скарбниця історії, це зв’язок епох і поколінь. В музеї краще, ясніше оцінюєш ті чи інші часи, говорила директорка закладу, а це допомагає краще орієнтуватися в майбутньому.

Отож, аби краще оцінити сучасне і побачити перспективи майбутнього, треба добре знати минуле. Люди й приходять сюди, щоб узнати ціну часу й ціну людського життя, щоб серед лаконічних, безпристрасних і правдивих експонатів осмислити власну значимість у розрізі історії, щоб, даючи об’єктивну оцінку подіям минулого і теперішнього, відчути себе патріотом рідного краю.

Бо слова словами, а почуття – то зовсім інший рівень сприйняття світу.
Публiкацiя:  Леся Бабкіна
Автор:
Людмила ФЕДОРЕНКО.
Коментарі: