Мы в соцсетях
Роман Геннадійович Логвиненко своє захоплення ажурним випилюванням поєднав з роботою.
Він – викладач трудового навчання та керівник гуртка “Майстерність” у Березівській ЗОШ


Ажурним випилюванням хлопець захопився ще в школі. На уроках трудового навчання у Покровській СШ № 2 учитель Станіслав Вікторович Зазімко навчив його цього мистецтва. Роман так захопився, що й дня не минало, щоб він щось не випилював.

– Синку, досить тобі сидіти за столом, вихідний же. Іди поганяй м’яч з хлопцями, – пропонувала мама.

– Та щось не хочеться, – відповідав Роман, не відриваючись від свого заняття.

– Ромко, поїхали зі мною на пасіку, мені потрібна твоя допомога, – просив тато. Геннадій Володимирович займався бджільництвом, залучав до цієї справи й сина.

– Зараз, тату. На пасіку поїду із задоволенням, – відразу піднявся зі стільця хлопець.

– І ми з вами, подихаємо свіжим повітрям, – в один голос мовили Ольга Петрівна та молодша сестра Роми Руслана.

Ольга Петрівна швиденько зібрала торбинку, щоб перекусити на природі, і сім’я вирушила у Дібрівський ліс, де стояла їхня пасіка.
Добре потрудившись (мама й донька також допомагали чоловікам), сіли під деревом, яке щедро дарувало тінь, обідати. Говорили про все – про успіхи дітей у школі, планували відпочинок на літо, а ще обговорювали плани Романа після закінчення школи.

– Тут і думати нічого, буду вчителем трудового навчання, вчитиму дітей майстерності ажурного випилювання, – авторитетно заявив син.

Ніхто з рідних не заперечував.

Коли робота приносить задоволення


Юнак вступив до Бердянського державного педагогічного університету на факультет комп’ютерних технологій, який закінчив у 2011 році. У цьому ж році одружився з коханою дівчиною Світланою, з якою зустрічався понад три роки.

У Калинівці живуть дідусь та бабуся Романа. Кожні канікули, а також вихідні хлопець проводив у них. Коли підріс, почав з товаришами їздити на дискотеки в Березове. Там і познайомився зі Світланою. Дівчина навчалася у Запорізькому державному університеті, а коли закінчила його, прийшла працювати головним бухгалтером у Березівську сільську раду.

Роман влаштувався на роботу у Березівську школу. Оскільки вакансії вчителя не було, йому запропонували бути вихователем групи продовженого дня. А через два роки з’явилося місце вчителя трудового навчання.

Зараз Роман Геннадійович викладає у цій школі, окрім трудового навчання, ще й такі предмети, як “Охорона здоров’я” та “Захист України”.

– Моя робота приносить мені величезне задоволення. Я ще й керівник гуртка “Майстерність”, де вчу своїх вихованців мистецтву ажурного випилювання. Разом з ними беремо участь у різних конкурсах, тематичних фестивалях. Возили свої вироби в Покровське на “Фест-паті в селянській хаті”, брали участь у “Петриківському дивоцвіті”.

Мій учень Іван Сосницький торік зайняв перше місце на районній предметній олімпіаді, ми з ним їздили й на обласну олімпіаду. Моє педагогічне кредо: “Роби, як я, роби краще, ніж я!”. Так от Ваня Сосницький уже, мабуть, перевершив мене в майстерності, чому я нескінченно радий. Це означає, що я недаремно отримую зарплату, не дарма маю звання “Вчитель першої категорії”, – розповідав при зустрічі Роман Геннадійович.







Дружина Світлана Олегівна – також творча натура, вона займається мистецтвом канзаші, виготовляє квіти з атласних стрічок. Виходить дуже гарно.

Щоправда, більше цим займалася, коли перебувала в декретній відпустці з донечкою Кірою, а зараз на хобі залишається мало часу. Світлана Олегівна працює бухгалтером у СФГ “Україна”, і вдома у жінки чимало клопотів. Три роки тому Логвиненки купили будинок, тож облаштовують сімейне гніздечко.

Кірі вже сім років, вона навчається у другому класі. А ще займається східними танцями у хореографічній студії “Хаят Данс”. Цю студію відвідує й Світлана. Роман підтримує захоплення дружини та доньки, без заперечень відвозить їх у Покровське на репетиції.

– Ми всі любимо подорожувати, відпочивати на природі. У мене тепер власна пасіка, дружина допомагає поратися буля бджіл. Цьогоріч уперше побували із сім’єю за кордоном, весною відпочивали в Єгипті. Є у мене мрія – повезти свою сім’ї на екскурсію у США. Думаю, що з часом ми її обов’язково здійснимо, – ділився мій співрозмовник.

Я в цьому навіть не сумніваюся.
Публiкацiя:  Леся Бабкіна
Автор:
Наталія ДІДОВИЧ.
Коментарі: