Мы в соцсетях
Колектив Братського НВК кожне свято намагається провести в нетрадиційній формі, по-новому. Уже понад десять років на початку лютого ми з нетерпінням чекаємо зустрічі з випускниками нашої школи, серед яких є і майстрині нашого краю, й успішні люди різних професій, і почесні жителі рідного села.


Цього року працівники школи вирішили провести зустріч “Від усієї душі” з людьми, які перебувають поруч із нами, живуть звичайним життям, як і всі ми. Однак вирізняються з-поміж інших, мабуть, умінням жити на перспективу, не боятися труднощів, натхненно працювати. Якщо взяти до уваги наші села Андріївського старостинського округу, то саме їх поєднують із прізвищами керівників агрофірми та фермерських господарств, діячів культури, медичних працівників, учителів...

Відомими й авторитетними є родини Андрухових, Никифоренків, Шепшелеїв, Віктора Трофимовича і Наталії Петрівни Бондаренків, Г.Л. Лівікіної, Гавриленків, Куриленків, В.Л. Данилевського та багато інших шанованих односельців – таких рідних і знайомих. Тож і запрошували їх усіх на святкову зустріч, але змогли прибути лише М.М. Шепшелей, Л.М. Никифоренко, Л.А. Никифоренко, А.В. Куриленко.

Зателефонували із запрошенням і до Валентини Андріївни Хотюн (с. Відрадне), яка розпочала свою трудову діяльність учителем у Миколаївській (Братській) школі ще в 1963 році. Всі пам’ятають Валентину Андріївну як вимогливу, турботливу, щиру, чесну, й справедливу жінку, яка свого часу була Андріївським сільським головою. На жаль, за станом здоров’я вона не змогла прибути на зустріч, але поділилася яскравими спогадами про те, як учнів 1-3-х класів возили вантажним автомобілем у заповідник “Асканія-Нова”, на море в Бердянськ, як здійснювали пішохідні екскурсії на природу, до річки…

Сім’ю Бондаренків із села Братське добре знають за виконання відомих пісень дуетом, гру на гітарі, неповторні виступи та невичерпний талант, який вони дарували не одному поколінню сільчан. Без перебільшення, вони – справжні легенди рідного краю.

А хто не чув про високий професіоналізм інженера ТОВ “Агрофірма “Земля” Віктора Леонідовича Данилевського? Мабуть, таких немає. Мобільний, відповідальний, щирий та небайдужий до техніки: знає, як спланувати роботу, куди передзвонити й з’їздити, де замовити запчастини, щоб усе було якісним та надійним.

Організувати й провести, допомогти й порадити завжди готова фельдшер на заслуженому відпочинку і за сумісництвом депутат сільської ради кількох скликань Г.Л. Лівікіна. А ще вона – вміла майстриня, професіонал, якому довіряють.

Л.В. Шовкович, В.Ф. Пічурін – відомі комбайнери, закохані в землю, в свою справу. Знайомити з ними не потрібно, бо їх знають і поважають за працьовитість і непосидючість, високий професіоналізм. О.А. Гурмаза, Г.Й. Манько, В.А. Громова, А.А. Круть, Л.П. Гопка – відомі й шановані вчителі-пенсіонери, які стали справжніми легендами освітянської ниви. Словом, усі ці люди, які жили і живуть серед нас, заслуговують на повагу, визнання й шану.

Повертаючись до вечора зустрічі, хочеться зазначити, що ведучими традиційно були наші одинадцятикласники. На святі звучали пісні про школу, про Україну, про вчителів, про щастя. Ритмічний танок підготували дівчатка із восьмого класу. Кожному з гостей ми роздали вирізані з паперу три сліди як уособлення минулого, сьогодення і майбутнього, які вони виклали на підлозі.

Лунали щирі розповіді, мрії про краще майбутнє для неньки-України... Також говорили про історію рідного краю, про створення фермерських господарств, про проблеми та труднощі, недовіру односельців, відсутність підтримка з боку держави тощо.

Цікавим та мотивуючим був виступ засновниці сімейної демонстраційної ферми Антоніни Володимирівни Куриленко:

– Вирішили спробувати, розуміючи, що це буде непросто, але сидіти, склавши руки, не могли. За підтримки міжнародних фахівців із Канади рухалися вперед, розвивалися, навчалися, подорожували, приймали іноземців з 23-х держав.

Потім учителі та учні 8-11-х класів ставили запитання нашим гостям, цікавилися, про що вони мріють. А у відповідь почули ось таке: “мир в Україні”; “розквіт сільського господарства”; “розвиток медицини, освіти”; “віра у світле майбутнє та у зміну свідомості земляків, що майбутнє залежить не лише від керівників держави, області, району, а й особисто від кожного з нас”. Учні уважно сприймали щирі розповіді таких земних, таких простих і таких знайомих справжніх господарів рідного краю.

Так неспішно зустріч “Від усієї душі” підійшла до церемонії чаювання. За чаєм зі смаколиками не говорили про політику, про негатив, а раділи, що гідна зміна росте. Й лише висловили надію, щоб наші діти також любили рідний край, рідну землю, здобули освіту й повернулися у село, аби не стало воно вимираючим... Ні робота за кордоном, ні європейські блага ніколи не дадуть тієї сили, яку кожен може отримати тільки на батьківській-дідівській землі поруч з односельцями, земляками, знайомими та близькими. І важливо це не втратити!
Публiкацiя:  Леся Бабкіна
Автор:
Зоя ДУБНЮК,
директор
Братського НВК.
Коментарі: