Мы в соцсетях
Продовжуючи розповідати про молодь Покровщини, вирішила написати про колектив Покровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Цей колектив – суто молодіжний.


Ми – молоді, і нам усе під силу


Очолює колектив Аркадій Тигранович Варданян. У 2006 році він закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого в м. Харкові. А через два роки влаштувався працювати державним виконавцем у Покровський відділ державної виконавчої служби й переїхав сюди на постійне місце проживання з Васильківського району.

У 2012 році Аркадія Тиграновича призначили начальником відділу.

Поспілкувавшись із цим чоловіком, відзначила про себе, який це серйозний, амбітний, принциповий керівник. Він добре орієнтується в законодавстві, чітко формулює функціональні обов’язки кожного зі своїх працівників.

– Вважаю за потрібне, перш ніж познайомити читачів із нашим колективом, хоча б коротко розповісти про роботу Покровського відділу, – сказав при зустрічі Аркадій Варданян.

Зокрема, начальник відділу зазначив, що Державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (стягнення аліментів, заборгованості по комунальних платежах, по кредитних договорах, стягнення штрафів за порушення ПДР, адмінштрафів тощо) відповідно до законів України.

З моменту відкриття виконавчого провадження, боржник автоматично потрапляє до Єдиного реєстру боржників. Єдиний реєстр боржників – це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов’язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України.

Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом. Виконання рішень, перелік яких установлено законом, покладається на державних виконавців.

– Але ж життя – це не лише робота. Це – сім’я, друзі, захоплення, відпочинок. Розкажіть, будь ласка, про інший бік свого життя, – попросила я.

– Я одружений. Свою дружину знаю, можна сказати, з дитинства. Наші батьки товаришували. Так сталося, що моя родина переїхала жити з Вірменії в Україну (в Чаплине), а батьки моєї дружини Мері й зараз живуть у Єревані. Я довгий час не був на батьківщині, а у 2010 році поїхав у Єреван, там зустрівся з Мері та її ріднею. Закохався, бо вона стала зовсім дорослою, красунею. І привіз її в Україну, ми одружилися.

Вона у мене – художник. Орендує в центрі дозвілля кімнату, навчає дітей образотворчого мистецтва. Є у нас донечка Маріанна, яка закінчила другий клас, трирічний син Тигран. Він ходить у дитсадок, – продовжував розповідати мій співрозмовник.

– А не сумуєте за Вірменією, не хотіли б повернутися на батьківщину? – поцікавилася я.

– Приїхав жити в Україну, коли був ще маленьким хлопчиком, тож більше звик до цього краю. А от Мері дуже сумує за Єреваном. Він дійсно прекрасний зі своїми історичними пам’ятками, гарними краєвидами, архітектурою. І люди там привітні, доброзичливі, – ділився Аркадій Тигранович.

– А є у вас якісь захоплення?

– Живемо у приватному будинку, тож багато часу забирає його облаштування. Весь вільний час намагаюся проводити з дітьми, часто навідуємо моїх батьків у Чаплиному, – відповів він.

Головним державним виконавцем працює Владислава Олегівна Бабкіна. Вона прийшла в колектив у 2010 році після закінчення Харківського національного університету внутрішніх справ. Стрімко підіймалася кар’єрними сходами. Кілька місяців обіймала посаду державного виконавця, потім – старшого державного виконавця, а вже через рік роботи була призначена на посаду головного державного виконавця.

– Владислава Олегівна – дуже сумлінна, дисциплінована і відповідальна працівниця, кваліфікований спеціаліст, – характеризував її Аркадій Тигранович.

У неї – чудова дружна сім’я. З чоловіком Андрієм виховують двох доньок – Руслану і Варвару. Руслана закінчила клас скрипки у дитячій музичній школі, надзвичайно наполеглива і працьовита дівчинка. Варі лише п’ять років, вона ходить у дитсадок, бавиться ляльками та, як і всі сучасні діти, любить сидіти з гаджетами.

А Владислава любить читати, читає книги із саморозвитку, психології. А ще їй подобається подорожувати. Разом із чоловіком побували в багатьох країнах світу, об’їхали Україну, взимку катаються на лижах у Карпатах, словом, ведуть активний спосіб життя.

Після декретної відпустки два роки тому прийшла працювати у відділ старшим державним виконавцем Аліна Валентинівна Кий. Її Аркадій Тигранович також характеризує як грамотного фахівця. Свого часу Аліна закінчила юридичний факультет Запорізького національного університету, тож має хороший багаж знань.

– Досвід приходить поступово, а в роботі мені допомагає Аркадій Тигранович, підказує, дає слушні поради. Працювати у відділі державної виконавчої служби нелегко. Треба бути не лише юристом, а й психологом. До нас звертаються різні люди, ми спілкуємося з різними верствами населення. Кожного треба вислухати, порадити, іноді переконати, – розповідала Аліна Валентинівна.

З чоловіком Андрієм Вікторовичем виховують синочка Кіріла. Він радує батьків своїми першими успіхами. А мама мріє, щоб син виріс хорошою, достойною людиною.

У Запорізькому національному університеті на юридичному факультеті навчалася і державний виконавець Юлія Анатоліївна Барна. У відділі вона працює недавно, та вже встигла завоювати авторитет і повагу колег.

Про свою родину жінка розповідала з особливою теплотою. Її чоловік Данило Вікторович за фахом теж юрист. Донечка Єва, якій три роки, відвідує дитсадок. Дуже рухлива, жвава, любить танцювати, співати.

– Трішки підросте, і ми обов’язково віддамо її у музичну школу, у неї хороші музичні здібності, – говорила Юлія.

Юлії подобається куховарити, зокрема пекти різні смаколики для своєї сім’ї. Особливо люблять у родині шарлотку, яку мама пече з такою любов’ю.

Марина Олексіївна Кубрак працює у відділі спеціалістом (бухгалтером). На її плечах лежить чимало обов’язків, з якими жінка успішно справляється. А вдома на неї чекають свої турботи. Чоловік Василь Васильович – адвокат, робота забирає у нього багато часу. Хоча вихованням синів – Івана та Андрія – подружжя займається разом.

Секретарем у відділі трудиться Вікторія Олексіївна Притула. За спеціальністю вона – пекар-кондитер. Певний час працювала пекарем у місті, а потім повернулася у рідну Маломихайлівку. Вийшла заміж, зараз із чоловіком Сергієм Володимировичем живуть у Покровському.

– Часто радуєте чоловіка, сина Діму і дочку Владу чимось смачненьким? – запитала у жінки.

– На жаль, нечасто. Нам у спадок дістався будинок, тепер його облаштовуємо, щось добудовуємо, ремонтуємо, тож вільного часу залишається зовсім мало. Та ми – молоді, і нам усе під силу, – говорила, посміхаючись, Вікторія. І додала: – Колектив у нас дружний, згуртований, ми в усьому підтримуємо одне одного. Дуже важливо, коли – доброзичлива, дружня атмосфера в колективі.

Можливо, заробітна плата у державних виконавців не така вже й висока, втім, як і в працівників інших галузей. Та компенсується цей недолік взаємоповагою і взаєморозумінням у колективі. І я повністю згодна з Вікторією Притулою – це дуже важливо.
Публiкацiя:  Леся Бабкіна
Автор:
Наталія ДІДОВИЧ.
Коментарі: