Мы в соцсетях

Нові соціальні стандарти під гнітом цін і тарифів

Поделиться в Фейсбуке Рассказать Вконтакте Написать в Твиттер
  • 11-12-2018, 09:38
Із 1 грудня у державі відбулося планове підвищення соціальних стандартів. Новий прожитковий мінімум для українців — скільки це і на що він уплине?


ОТЖЕ, мінімальна пенсійна виплата в країні зросла на 62 гривні й тепер становить 1497. Такий же віднині й прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. Відповідний перерахунок буде зроблено автоматично.

Пенсійний фонд оголосив, що цього разу буде підвищено щомісячні виплати приблизно 2,5 мільйона пенсіонерів. Більшість — це якраз ті, хто досі отримував мінімальну пенсію, або ж наближену до неї. Вони не набагато розбагатіли. Ця урядова подачка (інакше її й не назвеш, з огляду на вартість життя у державі) навряд чи стане солідним доважком до їхніх злиденних гаманців. Хіба що втішаться ті, хто нині отримує максимальну пенсію, адже вона збільшилась одразу на 620 гривень і тепер становить 14970. Але таких громадян у країні незначна кількість.

Ощасливлені «покращеними» виплатами пенсіонери вже почали їх одержувати. Розписуючись на пошті у відомості проти нової цифри, люди здебільшого мовчки гірко зітхають. Певно, щоб якось підсолодити гірку пілюлю для народу, віце-прем’єр-міністр Павло Розенко оголосив, що це «далеко не останнє підвищення пенсій». Він розповів, що з 1 січня у понад півмільйона військових пенсіонерів виплати зростуть у середньому на 738 гривень. І що з 1 березня наступного року має відбутися чергове підвищення пенсій за віком, яке охопить 10 мільйонів співвітчизників і буде профінансоване з Держбюджету-2019 139-мільярдними видатками…

Загальновідомо, кожне підвищення пенсій — це величезне навантаження на бюджет, адже Пенсійний фонд давно дотаційний і не виконує покладеної на нього функції: забезпечувати виплати за солідарною пенсійною системою. У ньому бракує ресурсів. Сьогодні в країні 11,8 мільйона пенсіонерів. А внески до фонду платять щонайбільше 9,5 мільйона українців. Грубо кажучи, десять працюючих утримують дванадцять пенсіонерів. Поки держава дотує ПФУ, пенсії виплачуватимуться без проблем. Але ж звідки і в держбюджеті економічно бідної країни, яка ще й воює з російським агресором, візьметься стільки грошей? Україну вже мало рятують навіть позички МВФ.

Напередодні 2019-го, року виборів, урядовці не втрачають показного оптимізму. Розповідають нам про транші МВФ, які ми не вкладаємо в розвиток країни, а фактично «проїдаємо» у формі різних соціальних дотацій. Також у Кабміні запевняють, що з наступного року зросте мінімальна зарплата. Підвищується й середня зарплата. Мовляв, разом із цим збільшаться і відрахування до Пенсійного фонду. І саме це дасть змогу провести в березні масовий перерахунок пенсій. Проте експерти дуже в цьому сумніваються. Їхній прогноз: гроші на нові пенсійні виплати уряд або надрукує (що не раз уже робилось), або спровокує черговий виток інфляції і в такий спосіб змусить населення трохи розкошелитися на пенсії співвітчизникам поважного віку.

Та й не лише їм, до речі…

У кого зросли виплати

ЗАГАЛЬНИЙ показник прожиткового мінімуму також підвищивсь: із 1777 до 1853 гривень на особу на місяць. Від нього залежать багато соціальних виплат. Їх загалом чимало, тож назвемо нові прожиткові мінімуми лише для найчисленніших на сьогодні соціальних і демографічних груп населення.

Мінімальна допомога у зв’язку з вагітністю та пологами (так звані «декретні») збільшилася на 25 гривень — до 485,25 грн. Право на неї мають усі жінки (в тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Проте держ­допомога, що виплачується при народженні дитини, наразі не підвищилась — 41280 грн.

Із 1 грудня прожитковий мінімум для дітей у віці до 6 років становить 1626 грн, для дітей від 6 до 18 років — 2027 грн, від 18 до 23 років (якщо навчаються на стаціонарі) — 1921 грн. Насамперед це вплине на матерів-одиначок, які отримують допомогу від держави. Адже якщо середньомісячний дохід на одного члена сім’ї більший, ніж прожитковий мінімум на дитину відповідного віку, то такій сім’ї допомогу не виплачуватимуть.

Крім того, до загального прожиткового мінімуму прив’язаний і мінімальний розмір аліментів, які також залежать од віку дитини. Приміром, якщо мати чи батько не живе з дитиною дошкільного віку, то з нинішнього грудня другий із батьків має право на аліменти розміром не менше 1626 гривень. При цьому максимальний розмір допомоги дітям дошкільного віку, чиї батьки ухиляються від сплати аліментів, також зріс до 813 на місяць, від 6 до 18 років — 1013,50 грн.

Щодо виплат у зв’язку з безробіттям, то законодавчо встановлений максимальний розмір становить чотити прожиткових мінімуми для працездатних. Він також збільшився на понад 300 грн — до 7684.

Виплати людям з інвалідністю першої групи нині — 3074 гривні, другої і третьої груп — пересічно 1497 грн.

Мінімальна пенсія за померлого годувальника тепер дорівнює 1435 гривням на одну дитину, 1722 — на двох дітей і 2152,5 гривні — на трьох і більше дітей. Проте якщо цей померлий годувальник був військовослужбовцем, сума зростає.

Особи, які не мають права на пенсію, тобто не набрали достатньо страхового стажу, з 1 грудня отримуватимуть 1497 гривень…

Про дітей війни і чорнобильців «забули»

ОДНАК виплати піднімуть не всім. У редакцію телефонувало чимало читачів: просять повідомити, чи стосуватиметься грудневе підвищення соціальних стандартів громадян, наділених статусом «дитина війни» та «чорнобилець».

На жаль, для них новини невтішні. Ось, зокрема, яке роз’яснення дало Міністерство соціальної політики: «Перерахунок підвищення дітям війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та компенсаційної виплати за втрату годувальника відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01.12.2018 року не проводиться, оскільки зазначені суми встановлені законодавством у фіксованому розмірі, який не залежить від величини такого прожиткового мінімуму».

З огляду на згортання впроваджених іще попередніми роками загальнонаціональних програм підтримки дітей війни і чорнобильців, скидається на те, що такі громадяни стали для нинішнього уряду соціальним тягарем, що просто муляє око, не інакше.

Знецінення гривні випереджає соцстандарти

НИНІ комунальні підприємства по всій країні займаються перерахунком (фактично збільшенням) вартості опалення і гарячої води. Вже відомо, що в Києві і Харкові ціни зростуть із 1 січня 2019-го. Причому в останньому очікується подорожчання приблизно на 17%. Щоправда, у профільній комісії, яка затверджує тарифи, заявили: у тих містах, де швидше проведуть громадські слухання і процедуру затвердження нових розрахунків, раніше можуть зрости й тарифи.

Як уже неодноразово повідомляли, головна причина подорожчання тепла і гарячої води — зростання тарифів на газ. У середньому приблизно 60% у тарифах на зазначені послуги — вартість блакитного палива. Так, збільшення ціни газу на 23,5% призводить до росту цін на тепло і гарячу воду щонайменше на 14,1%. Пересічно ж по країні найближчим часом ціни можуть підскочити на 14-18% (крім газу, також варто враховувати чинники зростання зарплат, інфляції, здорожчання ремонтних робіт тощо). Так що знецінення гривні впевнено випереджає навіть оновлені соціальні стандарти.

Є великий ризик, що загострення російсько-українського конфлікту також спровокує виток інфляції. І що невдовзі знеціняться навіть доволі пристойні, як за сьогоднішніми мірками потреб українських пенсіонерів, пенсії. Ось чому в чергового гучно розрекламованого урядом «покращання» соціальних стандартів у державі все ж гіркий присмак. Люди як ниділи у злиднях, так і нидіють. І поки не проглядається жодного економічного просвітку.

http://www.silskivisti.kiev.ua
Публiкацiя:  Леся Бабкіна
Автор:
Олена КОЩЕНКО.
Коментарі: