Мы в соцсетях

Кому, як і навіщо підвищили пенсійний вік в Україні?

Поделиться в Фейсбуке Рассказать Вконтакте Написать в Твиттер
  • 21-09-2018, 11:10
На днях в інтернеті знову натрапив на повідомлення про те, що пенсійна реформа триває. Куди вже далі її розкручувати?! Ще не всіх простих людей відкинули за межу бідності чи випхали в Європу на заробітки? Мене це й обурило, і зацікавило певною мірою.

“Рийнув”, звісно, глибше. Бо якось малувато роз’яснень представництва Пенсійного фонду на місцевому рівні.
На сайті minfin.com.ua читаємо, що до кінця поточного року згідно з новим законодавством вийти на пенсію у 60 років можуть тільки особи, які мають не менше 25 років страхового стажу. А в 63 роки вийти на пенсію до 31 грудня 2018 року можна при наявності 15-25 років страхового стажу.

Далі. З 1 січня 2018 року за відсутності відповідного мінімального стажу (15 років) вийти на пенсію з мінімальним розміром виплат (за віком) можна тільки в 65 років. І скажіть, як це називається, адже уряд офіційно не підвищив пенсійний вік? Виживай, якщо зможеш???

Правда, законодавством передбачено, що з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2020 року особи, які досягли визначеного ч. 1 ст. 26 Закону № 1058 віку і не отримали необхідний страховий стаж, будуть отримувати тимчасову державну соціальну допомогу, але за умови наявності не менше 15 років страхового стажу. Зазначена тимчасова державна соціальна допомога призначатиметься органами соцзахисту населення і виплачуватися до досягнення цими особами віку, з якого вони набувають право на призначення пенсії.

А як житимуть ті, в кого немає 15 років стажу? Хіба люди винні, що в періоди перебудови й становлення України (після розпаду СРСР) більшість підприємств і підприємців користувалися їхньою працею, але “на трудову книжку не брали”, економлячи на сплаті податків? А тепер і держава викидає їх на узбіччя життя? В голові не вкладається, перед ким вислужуються державні мужі, приречуючи власний народ на вимирання.

Як повідомляє Finance.ua, скоро буде ще “веселіше”: в законі “Про підвищення пенсій” передбачено, що з 1 січня 2019 року на пенсію у віці 60 років зможуть вийти лише ті, хто вже має 26 років стажу, а ті, хто має менше 15 років стажу, поки що не можуть претендувати на пенсію взагалі. Відповідно стажеві пороги у 2019 році будуть обчислюватися від 16 до 26 років; у 2020-му – від 17 до 27 років і т. д.). Тобто до 2028 року необхідний для “заслуговування” пенсійних виплат стаж буде щорічно збільшуватися на цілих 12 місяців. Отже 60-річні українці, які в наступному році матимуть лише 15 років стажу, зможуть вийти на “заслужений відпочинок” аж у 65 років, а ті, в кого буде від 16 до 25 років стажу – в 63 роки.

Кому, як і навіщо підвищили пенсійний вік в Україні?


Дивно, що ідею реформи трактують як “той, хто працював належним чином, той і виходить на пенсію, а хто працював менше 35 років (до 2028-го), то заслужений відпочинок “переноситиметься” на пізніше. Наче з одного якогось боку і правильно. Але нечесно з усіх інших боків: народ батрачить-батрачить, а до пенсії багато хто просто-на-просто тепер не доживатиме, бо не може ж кожен сам собі вести записи в трудовій книжці, тоді як держава цей процес взагалі не контролює! А наймачі робочої сили (байдуже якої – фізичної чи інтелектуальної, культурної чи ще якоїсь) думають лише про власну вигоду. А де брати, як напрацьовувати стаж сучасній молоді?

Отож і виходить, що фактична кількість українців пенсійного віку, але без пенсій зростатиме з кожним роком: внаслідок нововведень відбудеться різке зростання кількості українців, які офіційно “втратили працездатність”, але, “не заробивши на старість”, змушені будуть продовжувати працювати, а роботодавці матимуть більше можливостей звільняти українців старше 60 років або не брати їх на роботу.

І як жити чи хоч виживати? Уряду, звичайно, вигідно, щоб кількість людей пенсійного віку зменшилася, – менше витрат на них із Пенсійного фонду йтиме. А тільки ж спочатку треба було належні умови створити для народу й задля збереження нації, а не робити всіх, крім себе, злиднями. То й думаєш, а правильне запитання плаває просторами інтернету: якби хоч одного можновладця прихопило посеред дороги серце, а до нього прислали “швидку” з 65-річним водієм, який шкандибає і опирається на ціпочок, і з 60-річною лікаркою чи медсестрою, у якої самі-по-собі безконтрольно дрижать руки (вона має укол зробити, рятуючи життя!), чи захотів би він, щоб його обслуговували такі “похилі” спеціалісти?

Отож-бо! Про яку гуманність тут можна говорити? Як на мене, то це новим геноцидом попахує. Чи я щось не так розумію? Хай би пояснили простим людям, що коїться, або представники ПФУ, або ті, хто претендує на президентське крісло в наступному році. Не можна ТАК із власним народом, не можна!
Публiкацiя:  Леся Бабкіна
Автор:
Василь РУДИЙ.
Коментарі: