Мы в соцсетях
Мабуть, багато хто чув про те, що якщо не оплатити світло, воду або опалення, то це загрожує не тільки відключенням комунальної послуги, а й конфіскацією житла в подальшому.

Сайт "Сегодня" розбирався, чи дійсно можуть відібрати житло за борги з комунальних платежів, в яких випадках це можливо і як відбувається процедура.


Українці заборгували за комуналку 62,6 млрд грн
Нещодавно міністр юстиції України Павло Петренко написав в своєму Twitter-акаунті, що ніхто не має права забирати у людини житло за борги з комунальних платежів. Він також додав, що якщо українцям хтось загрожує конфіскацією майна, вони завжди можуть звернутися за консультацією до юристів системи безоплатної правової допомоги координаційного центру.

"Ще раз хочу підкреслити: питання про конфіскацію майна і житла через борги за комуналку – навіть не обговорюються. Ніхто не має права забрати квартиру, в якій ви живете", – написав міністр.

Але українське законодавство говорить про інше і цілком допускає можливість конфіскації майна при наявності великих заборгованостей з комунальних платежів. При цьому ми знаємо, що в Україні існує величезна заборгованість за послуги ЖКГ: за даними Держстату, заборгованість українців з оплати житлово-комунальних послуг за січень становила 62,6 млрд гривень. У грудні комунальні борги населення становили 55,6 млрд гривень. Таким чином, за місяць сума зросла на 7 млрд гривень.

Борги з кожної комунальної послуги становили:

за поставки природного газу – 29,1 млрд гривень;
за централізоване опалення і постачання гарячої води – 20 млрд гривень;
за поставки електроенергії – 5,7 млрд гривень;
за утримання будинків, споруд та прибудинкових територій – 4,1 млрд гривень;
за централізовані постачання холодної води і водовідведення – 3,1 млрд гривень;
за вивезення побутових відходів – 0,6 млрд гривень.
У січні українці сплатили за ЖКП 15,1 млрд гривень, що становило 71,8% від нарахованої за вказаний період суми (21 млрд гривень).


В яких випадках можуть забрати житло
Ми поспілкувалися з юристами і дізналися, коли можуть забрати житло за неоплачену комуналку, чи можна цього уникнути, і як відбувається процедура конфіскації майна.

Юристи розповіли, що, згідно з українським законодавством, житлоплощу за борги з комуналки дійсно можуть забрати, щоправда, це найкрайніший випадок.

"Законом "Про виконавче провадження" регламентовано, що стягнення нерухомості (зокрема, квартири, будинки) фізичної особи здійснюється за відсутності у неї достатніх для покриття заборгованості коштів або рухомого майна. Тому стягнення на житловий будинок або квартиру, в якій боржник фактично проживає, проводиться в останню чергу. Перш за все для сплати боргу використовуються грошові кошти та інші цінності боржника. При їх відсутності, стягнення відбувається за рахунок цінного рухомого майна, наприклад, автомобіля, дорогої побутової техніки і тому подібного, що легко буде швидко продати і отримати якомога більше коштів", – пояснює Євген Ляшук, адвокат ЮК "Де-Юре".

Але ініціювати конфіскацію житла можна тільки в тому випадку, якщо заборгованість перевищує 20 розмірів мінімальної зарплати – понад 83 460 грн, тому що зараз мінімалка становить 4173 грн.

Щоб конфіскувати житло, постачальнику житлово-комунальних послуг необхідно буде звернутися до суду із заявою про заборгованість того чи іншого громадянина.

"На сьогодні постачальник житлово-комунальних послуг має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг. Судовий наказ є виконавчим документом, на підставі якого в разі, якщо боржник добровільно не виконає рішення суду, здійснюватиметься примусове виконання рішення суду про стягнення заборгованості. Однак навіть якщо існують підстави для звернення стягнення на житловий будинок або квартиру, в якій фактично проживає боржник, то, насамперед, звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржникові", – каже Андрій Курочка, молодший юрист АТ Spensers ST.

Як відбувається процедура конфіскації
Процедура конфіскації досить складна у виконанні. Здійснюється вона тільки після того, як суд видасть відповідну постанову.

"Для конфіскації квартири проводиться процедура примусового продажу з публічних торгів. Цим займається державна виконавча служба або приватні виконавці після винесення судом відповідного рішення про стягнення боргу з комунальних платежів. При цьому, виконавцю не обов'язково потрапляти всередину такої квартири, досить зробити її оцінку і зібрати всі необхідні документи. Про проведення прилюдних торгів в обов'язковому порядку повідомляється боржник", – зазначив Микола Максимов, адвокат Юридичної компанії "RIYAKO AND".

Юрист Андрій Курочка додає, що реалізація будинку або квартири, в якій за фактом проживає боржник, завжди здійснюється через електронні торги. Якщо ж під час проведення перших електронних торгів майно не було продано, воно виставляється повторно, і ціна його становить 85% від початкової.

У разі повторної нереалізації майно виставляється на треті електронні торги за ціною, що становить 70%. У разі нереалізації майна і на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна. У разі згоди стягувача він отримує майно за ціною третіх електронних торгів

У цей час, поки тривають електронні торги, боржник може спокійно продовжувати жити в цьому будинку або квартирі, адже фактично, нерухомість ніхто не відбирає силою і не виганяє боржника на вулицю. Право власності у власника нерухомості зберігається доти, доки квартира або будинок не будуть продані на аукціоні.

"Після продажу квартири виселення боржника є правом нового власника житла. Але це вже окремий процес про визнання боржника таким, що втратив право користування житлом та зняття його з реєстрації місця проживання. До передачі майна на реалізацію (продаж, торги) всі дії по виконавчому провадженню (опис майна, арешт) здійснюються державним або приватним виконавцем. Після передачі житла на примусову реалізацію шляхом продажу на аукціоні така реалізація майна здійснюється організатором аукціону", – каже Євген Ляшук.

В якому випадку житло не можуть забрати
Варто пам'ятати і те, що відібрати житло при наявності заборгованості можуть далеко не завжди. Юристи відзначають, що в українському законодавстві прописані умови, при яких житлоплощу можуть забрати – коли сума стягнення перевищує 20 розміром мінімальної зарплати і коли у боржника відсутнє інше майно, наприклад, автомобіль, гроші і т.д.

Але якщо в квартирі живуть малолітні діти або люди з інвалідністю – це ускладнює ситуацію з описом майна. Так, якщо в квартирі прописані діти, виставити житлоплощу на торги зможуть тільки після згоди органів опіки та піклування.

"Тобто, квартира може бути виставлена на торги тільки після того, як орган опіки та піклування отримає підтвердження того, що при продажу квартири дітям буде надано інше житло", – пояснює Євген Ляшук.

Своєю чергою, Микола Максимов з Юридичної компанії "RIYAKO AND PARTNERS", зазначає, що, як показує практика, орган опіки та піклування ніколи не дасть згоду на публічні торги, якщо у батьків неповнолітньої дитини у власності немає іншого приміщення для проживання.

Деяким громадянам вдається заплутати суд і виконавця шляхом оформлення права власності на квартиру на одну людину, а особового рахунку на оплату комунальних послуг – абсолютно на іншу особу. Таким чином, відповідальність перед комунальними службами несе особа, з яким був підписаний договір на надання компослуг і на яку відкрито особовий рахунок, а квартирою володіє інший громадянин, який не ризикує своєю нерухомістю. Крім цього, деякі особи страхують себе шляхом укладення фіктивного договору позики та іпотеки квартири, завдяки яким на квартиру накладається арешт на користь фіктивного кредитора, яким часто є родич боржника або іншу довірену особу. В такому випадку виставити квартиру на торги неможливо без згоди фіктивного кредитора

Органи опіки не поспішають давати дозволу на проведення публічних торгів, тому що в такому випадку вони повинні будуть забезпечити неповнолітню дитину житлом, яке було б станом не гірше, ніж те, в якому вона жила.

"Практика з надання органом опіки та піклування, або іншим органом дозволу на виселення відповідних осіб досить рідкісна, оскільки все частіше відповідні органи вимагають надання цим особам іншого житлового приміщення, не гірше, ніж попереднє. Таким чином, якщо не отримано дозвіл від органу опіки та піклування, або іншого органу на виселення, продаж житла (будинку або квартири), в якому проживає боржник, буде неможливий", – каже Андрій Курочка.

Чи можна повернути конфісковане житло
Як ми вже говорили, конфіскація житла – це крайній варіант, до якого вдаються не часто. Але якщо це все ж сталося, і вашу житлоплощу хочуть виставити на аукціон, краще спробувати погасити борги до того, як квартиру або будинок продадуть, тому що після продажу повернути його буде неможливо, – хіба що перекупити у нового власника.

"Виконавець починає вживати крайні заходи тільки тоді, коли боржник зовсім не реагує на вимоги про сплату боргу. Якщо квартира вже виставлена на торги, повернути її можна також шляхом погашення всієї заборгованості до моменту продажу квартири з торгів", – зазначає Євген Ляшук, адвокат ЮК "Де-Юре".

Микола Максимов додає, що після продажу квартири з публічних торгів її власниками можуть стати інші громадяни або юридичні особи. Врегулювати питання добровільного погашення боргу можна виключно до моменту продажу майна з публічних торгів, інакше цей процес незворотній.

Після успішного проведення торгів житло буде продано іншій людині, а з боржника знімуться всі звинувачення і борги.

"Зауважимо, після примусової реалізації майна стягуються з боржника кошти, що залишилися після задоволення всіх вимог, перераховуються боржнику (крім випадків повернення коштів іншим особам)", – підкреслює Андрій Курочка, молодший юрист АТ Spensers ST.

https://konkurent.in.ua
Публiкацiя:  Леся Бабкіна
Автор:
Коментарі: